Транс-перехід в Ірані? Аятола дозволив!
Оригінальний допис в Instagram ·
🌟 Ми звикли чути історії про «примусову зміну статі». Зазвичай вони асоціюються з казками популістичних політиків. Іран у цьому контексті згадують значно рідше.
🇮🇷 В Ірані можна отримати дозвіл на перехід і навіть часткову державну допомогу. Так-так, саме в цьому Ірані, який зараз у центрі світової геополітики та допомагає росії «шахедами». А кажете «традиційні цінності»…
🪧🤩 За правом здійснювати транс-перехід там стоять роки боротьби транс-жінки Мар’ям Молкари. Як їй вдалося домогтися релігійного дозволу та через що доводиться проходити іранським транс-людям сьогодні, розповідаємо далі.
З любов'ю 😳 ваша верховна ГОшка
Зміст статті
Йеп, ми про той самий Іран
Іран є авторитарною ісламською республікою. Релігійні приписи там мають силу закону й поширюються навіть на одяг та приватне життя. Добровільні одностатеві сексуальні контакти криміналізовані. Покарання залежать від обставин і можуть включати смертну кару.
Медичний транс-перехід в Ірані дозволений. Люди можуть отримати юридичне визнання, а держава навіть частково фінансує пов’язану з переходом допомогу. Звідки це взялося, зараз розберемося.
Спочатку трохи історії
У 1979 році революція повалила шаха Мохаммада Резу Пахлаві. Його режим придушував опозицію, тому охочих позбутися шаха вистачало.
До революції долучилися сили з дуже різними поглядами, від світських прихильників демократії до ісламістів. Після перемоги вони почали боротися вже між собою.
Владу зосередили прихильники аятоли Рухолли Хомейні. Він очолив нову Ісламську Республіку. Політичних конкурентів усували, незалежну пресу закривали.
Хто такі ці аятоли?
Аятола є високим титулом у шиїтському духовенстві. Хомейні отримав також владу верховного керівника держави.
Ця посада дає контроль над військом і ключовими призначеннями. Президент та парламент мають обмежені повноваження. Рада вартових перевіряє закони на відповідність ісламу й вирішує, кого допустити до виборів.
Українцям цей режим знайомий через його військову допомогу росії. Іран постачав їй ударні дрони та відповідні технології. Ті самі «шахеди», від яких ми ховаємося вночі…
Повертаємося до транс-переходу
Знайомтеся: Мар’ям Хатун Молкара, іранська транс-жінка, яка роками домагалася можливості здійснити перехід.
Вона зверталася до впливових людей ще до революції. За нової влади втратила роботу на державному телебаченні й радіо. Продовжувала писати звернення, добивалася зустрічей із духовенством.
У 1980-х Молкара зустрілася з Хомейні. Він видав фетву — релігійний висновок, який дозволяв операції з корекції статі за рекомендацією лікаря.
Згодом Молкара заснувала організацію на підтримку транс-людей.
Як це пояснили релігійно?
Одне з поширених пояснень переходу спирається на уявлення про невідповідність тіла й душі. Душу змінити неможливо, зате тіло можна узгодити з нею медично. Операцію розглядають як відновлення «справжньої» статі.
Прихильники такого підходу посилаються також на відсутність прямої заборони та необхідність полегшувати страждання людини. Серед духовенства є й противники цих втручань.
У медичній практиці трансгендерність при цьому трактують як «розлад», який потрібно діагностувати й «лікувати». Лікарі отримують право визначати, кому дозволити перехід.
Без довідок, звісно, нікуди
Для отримання дозволу люди проходять психіатричне оцінювання та звертаються до суду. Суд може направляти їх на додаткові медичні перевірки. Єдиного чіткого маршруту для всіх законодавство не встановлює.
Отримання дозволу ще не означає автоматичної зміни документів. Це окрема процедура.
Державне фінансування покриває лише частину витрат. Outright описувала випадки, коли людям було складно отримати виплати або наданих коштів бракувало для оплати втручань.
Що відбувається поза кабінетами?
У дослідженні Зари Саїдзаде описана історія транс-жінки Фарі. У 2014 році вона зробила операцію, приховавши це від родини. Після повернулася до звичного життя й продовжувала представлятися чоловіком на роботі.
У 2015 році її начальник дізнався про операцію та звільнив її.
Подібні свідчення про втрату роботи й сімейне насильство є у правозахисних звітах. Окремого законодавчого захисту від дискримінації за гендерною ідентичністю в Ірані немає.
Коли на операцію тиснуть
Криміналізація одностатевих контактів створює умови для примусу. Human Rights Watch описувала випадки, коли геї та лесбійки відчували себе змушеними погоджуватися на операції, щоб уникнути переслідувань.
Родини також зверталися до лікарів по «виправлення» сексуальності своїх дітей. Правозахисники документували небажане лікування й тиск з боку близьких.
Ці свідчення стали підставою для вимоги HRW до іранської влади припинити переконувати людей здійснювати перехід заради того, щоб їхнє життя стало «законним».
А хто сам хоче переходу?
У своїх інтерв’ю Зара Саїдзаде розмовляла з транс-людьми, які домагалися операцій попри опір близьких. Вони знали, що можуть втратити роботу й підтримку родини. Перехід був їхнім власним бажанням.
Тому пояснення «в Ірані просто змушують геїв ставати трансгендерами» стирає їх із цієї історії. Як і роки боротьби Молкари.
Людина повинна мати можливість отримати потрібну їй допомогу та відмовитися від небажаних втручань. Вимагати операцію в обмін на безпеку чи документи неприпустимо в цивілізованому світі.
У слайдах зазначені такі джерела: Home Office; Encyclopaedia Iranica; Конституція Ірану; Рада ЄС; Outright, с. 6–8, 11–12, 46–48; дослідження релігійних висновків, 2026; Афсане Наджмабаді; Зара Саїдзаде; Human Rights Watch, зокрема матеріал 2025 року. Повних назв і URL у слайдах не наведено.
Джерела
За підтримки
Допис створено за підтримки RFSL.