Трансгендерність — гріх?!
Оригінальний допис в Instagram ·
😇 «Бог створив чоловіка і жінку» — улюблена цитата тих, хто намагається легітимізувати дискримінацію релігійним авторитетом. Але цей аргумент розсипається, якщо відкрити першоджерела і згадати, як узагалі працюють стародавні тексти.
Далі розбираємо:
- 📖 Чому фундаменталістське прочитання ігнорує принципи текстотворення?
- 🐱 Як юдейська традиція століттями фіксувала варіативність статі задовго до появи сучасної генетики?
- 👍 Які великі християнські церкви сьогодні відкрито висвячують транслюдей?
Зміст статті
Як релігійний аргумент виправдовує дискримінацію
Коли йдеться про антигендерну риторику, найчастіше апелюють саме до релігійних аргументів. Апеляція різноманітних консервативних релігійних і політичних кіл до «божественного задуму» під час критики трансгендерності загалом та небінарності зокрема функціонує як стійкий заслін, покликаний легітимізувати дискримінаційні суспільні практики авторитетом «сакрального».
Головним аргументом фундаменталістського дискурсу залишається уривок із Книги Буття 1:27: «І створив Бог людину за образом Своїм, за образом Божим створив її; чоловіком і жінкою створив їх».
Фундаменталістська екзегеза прочитує цей текст як щось абсолютне, що начебто заперечує існування будь-яких проміжних станів чи невідповідності між анатомією та самосвідомістю. Такий буквалізм ігнорує базові принципи текстотворення.
Що таке меризм
Сучасні біблеїсти та християнські теологи вказують, що перший розділ Буття цілковито структурований за допомогою риторичної фігури меризму.
Меризм — це класичний семітський літературний прийом, де цілісність явища виражається згадуванням двох протилежних або полярних точок, що не лише не заперечує проміжного континууму, а прямо передбачає його. Коли автор пише, що Бог створив «небо і землю», йдеться про створення всього світу, а не лише неба і землі.
Аналогічно поділ на «день і ніч» або «світло і темряву» не виключає існування світанку, присмерку чи полярного сяйва, а розмежування «суходолу і моря» не перетворює планету на геометричну шахівницю.
Тобто створення «чоловіка та жінки» не передбачає створення лише «чоловіка» та «жінки», а навпаки — охоплює все розмаїття статевих ознак та гендерних ідентичностей, включно з транс-людьми, інтерсекс-варіаціями та небінарною парасолькою.
Варіативність у юдейській традиції
Спроби консервативних теологів подати бінарність як безальтернативну спадщину авраамічних релігій спростовуються першоджерелами юдейського права. Класична література перших століть нашої ери демонструє виняткову увагу до осіб із варіативною анатомією.
Щоб унормувати виконання заповідей, правила ритуальної чистоти, порядок укладання шлюбів та розподіл спадщини, рабини зафіксували розгалужену систему статевих категорій. Рабиністичні мудреці визнавали, що фенотипічні вияви тіла виходять за межі суворої бінарності задовго до розробки сучасних ендокринологічних і генетичних концепцій.
Міф про «єдиний християнський фронт»
Консервативна пропаганда активно підтримує тезу про те, що всі християни нібито поділяють засудження транс-людей. Однак насправді це не так!
Єпископальна церква США системно закріпила захист транс-людей у своєму канонічному праві. У 2012 році було прийнято резолюції, які заборонили дискримінацію на основі гендерної ідентичності чи її вираження у процесі відбору та висвячення духовенства.
У 2018 році Конвенція ухвалила керівні принципи щодо повної інклюзії транс-людей у життя єпархій, шкіл і таборів. Резолюція 80-ї Конвенції 2022 року окремо підтвердила богословську гідність небінарних вірян.
Євангелічно-лютеранська церква в Америці з 2009 року забезпечила рівні права на служіння для ЛГБТК+, а в 2021 році висвятила Меган Рорер на посаду єпископа Іст-Бейського синоду, що стало прецедентом появи відкритого транс-єпископа в історичному протестантизмі.
Об'єднана церква Христа на своєму 34-му Генеральному синоді ухвалила заяву, в якій засудила законодавчі обмеження щодо гендерно-афірмативної допомоги та затвердила духовну чесноту й покликання транс-християн.
Церква Швеції — найбільша лютеранська церква Європи — опублікувала маніфест «Особистий лист до тебе, хто є трансгендерною людиною» у 2021 році: відкритий лист, підписаний 943 священниками, дияконами та церковними лідерами, офіційно заявив про солідарність із транс-спільнотою.
У наведеному на слайді уривку листа сказано:
«Ми пишемо тобі з церкви, яка також є транс. Церква складається з людей. Люди різні. Серед нас є ті, хто проходить конфірмацію, працівники, церковні старости, виборні представники, волонтери та інші члени парафій, які визначають себе як транс-людей. Отже, церква складається також із транс-людей. Тому церкву можна було б описати як транс».
У Церкві Англії відкрито служать трансгендерні священники та каноніки, а керівництво церкви закликає духовенство адаптувати чин «Підтвердження хрещальної віри», де священник публічно покладає руки на трансгендерну людину, звертається до неї за її новим обраним ім'ям і вручає пам'ятну Біблію або сертифікат.
Євангелічна церква Німеччини реалізує системні програми гендерної справедливості, відкидає дискримінаційні моделі й визнає гендерне розмаїття частиною повноти Божого дару життя, а в регіональних церквах жінки та ЛГБТК-люди мають повне право на ординацію.
Джерела
За підтримки
Опубліковано за підтримки TGEU — Trans Europe and Central Asia.