Як змінити стать, щоб уникнути військової служби?

Оригінальний допис в Instagram · 23 лютого 2026 р.

📰 Нещодавно в багатьох новинних заголовках та у текстах блогерів почали писати про «чоловіка» (спойлер — це жінка), який начебто «змінив стать» і таким чином уникнув мобілізації на військову службу та виграв судову справу з ТЦК.

🧬 Чи справді транс-люди змінюють стать, щоб уникнути служби в армії? Що не так у висвітленні новин, пов’язаних із транс-людьми?

Розбираємо старий міф та пояснюємо наслідки упереджень і стигми, які він формує, далі 👉

Зміст статті

Що відбулось?

Харківський ТЦК відмовився знімати з військового обліку харків’янку, навіть незважаючи на те, що вона вже отримала документи, що посвідчують особу, де зазначено «ж» у графі «стать».

У результаті їй усе-таки вдалось знятись з військового обліку після подачі адміністративного позову. Це дуже цінний для транс-спільноти прецедент, адже суд став на сторону жінки та вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення […] про відмову у виключенні […] з військового обліку військовозобов’язаних, яке оформлене листом №10/780 від 04.10.2025 р.

Зобов’язати […] виключити […] з військового обліку військовозобов’язаних та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів «Оберіг».

Суд також постановив стягнути судовий збір у сумі 1211,20 грн. Анонімізовані реквізити сторін у наведеному уривку скорочено; рішення доступне за посиланням зі слайда.

Однак чомусь безліч медіа та блогерів висвітлюють цю тему інакше…

Так званий міф про «ухилянство»

Зображення транс-жінок — часто карикатурне — як «чоловіків, що просто хочуть уникнути військового призову» давно існує в пострадянській суспільній думці.

Однак з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну трансфобна риторика у цьому напрямку набрала нових обертів.

З одного боку, безліч чоловіків — звичайних цисгендерних гетеросексуальних — почали випробовувати долю на прикордонних пунктах та РТЦК, перевдягаючись у жіноче вбрання й видаючи себе за жінок та створюючи недовіру вже до транс-людей з боку державних інституцій.

З іншого боку, гендерна нерівність стала каталізатором трансфобії, а через некоректну репрезентацію транс-перехід почав сприйматись як простий та безпрограшний спосіб легко уникнути призову, отримавши діагноз по МКХ-10 або вже змінивши гендерний маркер.

Мем у дописі показує цю суперечність:

— Трансгендери — це хворі люди.

— Ок. Тоді ми знімемось з військового обліку по діагнозу.

— Ні, ви не можете, ви ухилянти! Стать неможливо змінити!

То можна просто «змінити стать» і не боятись намиста?

Нині в Україні діє МКХ-10. Відповідно до неї, усі люди, що планують проходити процедуру транс-переходу, змінювати статеві ознаки та змінювати літеру в графі «стать» у документах, повинні отримувати психіатричний діагноз F64.0 «Транссексуалізм».

Також цей діагноз є серед списку тих, що є підставою для набуття статусу непридатного до військової служби. У дописі наведено відповідний нормативний документ.

А ще, відповідно до нової МКХ-11, діагнозу «Транссексуалізм» не існуватиме. Детальніше розповідали в одному з наших попередніх дописів.

Зміна документів, згідно з українським законодавством, відбувається лише на підставі іншого документа — свідоцтва про зміну (корекцію) статевої належності.

Отримати цей документ можна виключно за умови, що транс-людина вже є на гормональній терапії і її зовнішній вигляд відповідає бажаній статі. До аналогічного висновку прийшов і Харківський окружний адміністративний суд:

«…у даній справі відбулась не зміна імені, прізвища, по батькові або внесення змін до акту цивільного стану, проте зміна статевої належності людини в біологічному сенсі, що визнана компетентними органами Держави Україна, від імені якої видано паспорт громадянина України, який свідчить про приналежність людини до жіночої статі».

Отже, це два різні запитання:

— Отже, я можу просто прикинутись жінкою у РТЦК та знятись з військового обліку?

І:

— Отже, я можу почати приймати гормональну терапію, докорінно змінити ендокринну систему свого організму на все життя, соціалізуватись в іншому гендері, втратити підтримку сім’ї… і знятись з військового обліку?

А якщо перспектива гормональної терапії для вас звучить доволі прийнятно — чи навіть привабливо, — то, можливо, варто задуматись про свою ідентичність?

Вибіркова логіка

Врешті-решт під час обговорень статусу транс-людей у питанні військового призову часто потрапляють під удар саме транс-жінки, що змінюють документи з чоловічих на жіночі.

Однак варто пам’ятати: по всьому світі приблизна кількість транс-людей, що роблять трансфемінний перехід («з чоловіка в жінку»), така ж, як і кількість людей, що роблять трансмаскулінний перехід («з жінки в чоловіка»). І це підтверджується дослідженнями, посилання на які наведено на слайді.

Співвідношення, наведені в оригінальному дописі:

Таблицю можна гортати горизонтально.

Країна	Транс-чоловіки / трансмаскулінні люди	Транс-жінки / трансфемінні люди
США	1,3	1
Японія	1,5	1
Німеччина	1	1,2
Сербія	1	1

Шкода суспільству

Упередження щодо транс-людей можуть впливати не лише на суспільну думку, а й на подальше ставлення до прав транс-спільноти в Україні: політики можуть помилково вважати, що, заборонивши транс-перехід чи «транс-пропаганду», вони зменшать кількість випадків уникнення служби в Збройних Силах чи хоча б догодять виборцям, які вважатимуть такі рішення ефективними й корисними.

Насправді це створює лише додаткову соціальну стигму та ігнорує внесок транс-військовослужбов_иць у захист України.

Наратив про «чоловіків, що ухиляються від служби через зміну статі в паспорті» був поширений в іншій державі — росії. Риторика про «підрив обороноздатності» супроводжувала прийняття закону про повну заборону транс-переходу.

Дискримінаційний закон москва також застосовує і на тимчасово окупованих територіях України.

Джерела

Усі статті