Таємне транс-лобі садить усіх на гормони?

Оригінальний допис в Instagram ·

🔎 Отже... Таємне транс-лобі нав'язує людям дисфорію, щоб вони приймали гормони, щоб фарма заробляла мільярди... Пу-пу-пу

🍴 А поки хтось шукає змову, частина «борчинь із патріархатом» співпрацює з противниками абортів та одностатевих шлюбів. Тут навіть зламувати секретні архіви не довелося: програма спільного заходу лежить на сайті 🙃 Розбираємо історію ТЕРФ, дивні політичні союзи й те, чому продажі гормонів ще не доводять існування «транс-змови».

👉 Більш абсурдно — далі

Зміст статті

Звідки взявся трансексклюзивний фемінізм

TERF — трансексклюзивний радикальний фемінізм: течія, яка виключає транс-фемінних людей, і транс-жінок зокрема, із категорії жінок і виступає проти їхньої присутності у жіночих просторах.

Уже в «Транссексуальній імперії» 1979 року Дженіс Реймонд зображувала транс-жінок як чоловіків, що проникають у жіночу спільноту та привласнюють жіночий досвід. Сьогодні багато прихильниць цієї позиції називають себе «гендерно-критичними»… Щоправда, критикують вони не гендер, а існування людей.

У 1970-х транс-жінка Сенді Стоун працювала звукорежисеркою у феміністичному колективі Olivia Records. Колеги знали, що вона трансгендерна, і підтримували її. Однак ззовні надходили обурені листи: колектив звинувачували у «співпраці з патріархатом». Дженіс Реймонд також атакувала Стоун у своїй роботі.

У 1977 році у лейблі Olivia Records публічно відповіли: «Сенді Стоун — людина, а не проблема». Поки одні жінки разом створювали музику, інші шукали серед них агента патріархату. Підозрювана займалася звуком. Гендерно-критичне гестапо запрацювало на повну потужність.

Сенді відповіла публікацією: у 1987 році написала працю «Імперія завдає удару у відповідь: посттранссексуальний маніфест». Вона розбирала звинувачення Реймонд і закликала транс-людей розповідати про себе власним голосом.

Як «феміністки» з патріархатом союз укладали

Протягом наступних десятиліть суперечки про те, кому дозволено бути частиною жіночого руху, тривали. А в 2010-х боротьба проти трансінклюзивності стала точкою співпраці частини феміністичних активісток із консервативними організаціями. У 2017 році цей союз уже можна було побачити на сцені Heritage Foundation.

У лютому 2017 року консервативна Heritage Foundation провела дискусію про стать і гендерну ідентичність. Серед учасниць — активістка Women’s Liberation Front, WoLF, та представниця організації Family Policy Alliance.

Дослідники описують співпрацю WoLF із цими організаціями у протидії трансінклюзивній політиці. Консервативні партнери водночас виступали проти абортів та одностатевих шлюбів. Спільна боротьба проти транс-прав виявилася достатньою підставою для співпраці.

Історія про «фармацевтичну змову»

У статті 2018 року публіцистка Дженніфер Білек перелічила заможних донорів, назви корпорацій та університетів, пов’язаних із підтримкою ЛГБТК-людей. Із цих зв’язків вона побудувала історію про впровадження трансгендерності заради грошей і соціальної інженерії. Начебто трансгендерність — наслідок пропаганди злих «капіталістів» та «неопатріархату», з яким ТЕРФ радо співпрацюють, до речі.

Але чи правда, що трансгендерність — наслідок пропаганди? Про те, чи можна людині «нав’язати» гендер, ми говорили у попередніх публікаціях. Однак прихильники цієї теорії наполягають, що транс-люди приносять фармацевтичним компаніям шалені надприбутки. Перевіримо цей тейк?

Що показують продажі гормонів

За оцінкою Grand View Research, роздрібний ринок гормональної терапії у США становив $11,63 млрд у 2024 році. Понад 21,15% припадало на допомогу під час менопаузи й андропаузи. Ринок також охоплює гормони щитоподібної залози, лікування дефіциту гормону росту, безпліддя та інші призначення.

Лейпрорелін — один із препаратів, які застосовують для пригнічення пубертату. Він знижує вироблення статевих гормонів через вплив на гормональні сигнали. Препарати з цією речовиною також використовують у разі раку простати, ендометріозу та передчасного статевого дозрівання. Це чітко зазначено в офіційних інструкціях.

Тому загальні продажі препарату не показують, скільки на нього витрачають саме транс-люди. А кожне застосування має власні показання, ризики й доказову базу. Тобто приписати весь гормональний ринок транс-людям неможливо, адже це буде шаленим спрощенням та викривленням реальності.

Та сама компанія оцінила американський ринок гендерно-стверджувальних операцій у $2,1 млрд за 2022 рік. Це оцінка ринку хірургічних послуг: робота медичних команд, операційних та інші складові допомоги. Називати всю суму прибутком фармкомпаній — підміна категорій. А прибуток узагалі рахують після витрат.

Комерційний інтерес у медицині існує. Проте сама наявність платної послуги не доводить, що її споживачів «створили» заради прибутків.

Спільний уявний ворог

Чому частина трансексклюзивних феміністок і релігійні консерватори взагалі знаходять спільну мову? Дослідники простежують, як риторика «гендерної ідеології», поширена в правохристиянських антифеміністичних кампаніях, перейшла в гендерно-критичне середовище.

Цей розмитий термін дозволяє об’єднати різні мішені: транс-права, сексуальну освіту, аборти, одностатеві стосунки. Учасники можуть не погоджуватися між собою, але виступати проти спільного уявного ворога.

Щоб довести, що фарма «створює транс-людей», недостатньо скласти докупи пожертви міжнародних фундацій, продажі гормонів і вартість операцій. Потрібні докази саме такого механізму, якого не існує.

А співпрацю конкретних трансексклюзивних активісток із консервативними організаціями можна побачити в публічній програмі спільного заходу. Для «транс-змови» знадобилася дошка з червоними нитками — та щось міцне. Для союзу з правими — достатньо відкрити сайт організаторів.

Джерела

За підтримки

Опубліковано за підтримки TGEU — Trans Europe and Central Asia.

Усі статті