А стать і гендер — це одне і те ж?
Оригінальний допис в Instagram ·
🚁 Гендер-гендер-гендер... "50 гендерів", "Шок! Люди зійшли з ґлузду - ноунейм в твіттері себе позиціонує як БОБРА 🦫 за гендером!"- усе це ми бачимо раз через раз в інтернеті чи медіа. Але що таке цей гендер? Гендерна ідентичність? Чи дійсно можна себе "відчувати" чоловіком\жінкою\небінарними?
Поговоримо про гендер, гендерну ідентичність і транс досвід в цьому контексті. Детально - далі (як і завжди).
🤓☝🏻 Цей пост - продовження попередніх просвітницьких постів. Далі буде!
Зміст статті
Гендер
Завжди в контексті довгих розмов про стать, суспільство та біологію приходить він… Гендер. Проти нього борються праві та церква, його ненавидять консервативні депутат_ки та навіть окремі держави.
Але насправді більшість розмов про природу гендеру, стать і гендер, гендерну нерівність тощо дають обмежене визначення цього слова:
Гендер — це соціально закріплені ролі, поведінка, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для людей на основі їх статі.
Відповідно:
Гендерна ідентичність — внутрішнє відчуття приналежності людини до того чи іншого гендеру.
І саме в цьому місці починаються найбільші проблеми усіх визначень:
- А стать і гендер — це одне і те ж?
- А хіба це не про стереотипи?
- А хіба гендер можна… «відчувати»?
- А, ну то нехай буде ваш гендер, а нам лишіть стать!
- А я атакуючий гвинтокр…
Поговоримо про основне питання філософії?
Що первинно: дух чи матерія?
Відповідь на це питання є індикатором одного з двох підходів щодо розуміння термінів «гендер» та «гендерна ідентичність».
Дух первинний: ідеалізм
Концепція ідеалізму вважає дух, відчуття, свідомість, розум тощо первинними.
Наприклад, Платон вважав, що існує абстрактний «ідеальний світ», де є прообрази всіх речей і понять фізичного світу, який у свою чергу є вторинним і є лише відображенням світу ідей.
Тобто ці ідеї самі по собі, або такі, що йдуть від людини чи богів, — це основа світу на погляд ідеалістичної філософії.
Матерія первинна: матеріалізм
Гендер неможливо «порухати», «побачити» чи виміряти, на відміну від статевих ознак. Органи, гормони чи навіть структура мозку є матеріальними, тоді як явища, як-от гендер чи людська ідентичність, існують лише у сфері міжлюдських відносин.
Концепція матеріалізму вважає матерію, речовину тощо первинними.
Наприклад, Демокріт вважав, що ідея — це наслідок, продукт розуму, а світ складається з атомів та пустоти.
Як це змінює розуміння гендеру?
Залежно від того, матерію — речовину — чи ідею — дух — ми вважаємо первинною, будуть змінюватись наші підходи до розуміння феномену гендеру та гендерної ідентичності.
Ідеалістичний підхід: гендер та гендерна ідентичність — це глибинна істина, яка існує незалежно від тіла чи дій та не пояснюється науково. Людина є жінкою або чоловіком, або небінарною, тому що так відчуває, тому що так встановлено «вищими силами».
Матеріалістичний підхід: гендер та гендерна ідентичність — це відображення статі та/чи статевих ознак. Гендер та гендерна ідентичність постає як наслідок досвіду, комфорту або дискомфорту і може бути дуже різною — чи спроб його зменшити та адаптуватись.
Чому звичні визначення створюють проблеми?
Проблемою багатьох визначень щодо гендеру та гендерної ідентичності є саме підхід, близький до ідеалістичного: гендер представляється як абстрактна ідея, а ідентичність — як досвід, що не піддається жодному раціональному поясненню.
Це часто і породжує нерозуміння і, наприклад, трактування транс-досвіду наступним чином:
Ну [ім’я], звісно, ПО ГЕНДЕРУ є ЖІНКОЮ, але СТАТЬ залишається ЧО…
Або навпаки — запереченням:
Гендеру не існує! Це усе СТЕРЕОТИПИ і НЕОПАТРІАРХАТ! А транс-люди під…
Та подібні вис-… висловлювання.
Крім цього, такий підхід призводить до апропріації досвіду одних груп — наприклад, жінок чи транс-людей — іншими групами та гендерного есенціалізму: концепції, що приписує жінкам та чоловікам так звані внутрішню природу та якості.
А ще:
- Транс-люди часто стають об’єктом політичних маніпуляцій. Будь-кого можна видати за транс-людину.
- Медичні потреби транс-людей ігнорують, адже не розуміють природи транс-досвіду.
- Транс-досвід театралізується, через що багато транс-людей роками не приймають себе, незважаючи на сильну дисфорію.
Транс-досвід — не магія
Тому дуже важливо нагадувати: феномен транс-досвіду — дуже складний, комплексний і не є забаганкою чи модою, просто ярликом, фандомом або субкультурою.
Прийняття себе як транс-людини у багатьох вимагає великої кількості часу та моральних зусиль, і транс-ідентичність заслуговує на повагу.
Транс-досвід — не магія. Це — тілесне. Це — соціальне. І часто це історія довгого шляху, болю й боротьби.
Далі буде.