Цивільний кодекс і право на сім’ю: «Тепер забудь»

Оригінальний допис в Instagram ·

🤷‍♀️ Україна вирішила не відставати від загального тренду відкату прав ЛГБТІ-людей: на цей раз спроба атаки на права людини відбулась у сфері приватного права.

🤡 Законотворці, наслідуючи традиції росії, вирішили, що євроінтеграційні зобов'язання не є пріоритетом для української правової системи, і виключили права ЛГБТІ, а особливо транс-людей, з проєкту майбутнього Цивільного кодексу. 

Детальніше, як завжди, — далі 👉

Зміст статті

Що відбулося?

Маєш кохану людину та конституційне право на сім’ю? ЛМАО, тепер забудь.

Законопроєкт №14394, що був поданий до Верховної Ради України, передбачає створення нового Цивільного кодексу, що буде регулювати також і сімейне право. Натомість Сімейний кодекс України буде скасовано.

Проєкт нового Цивільного кодексу України передбачає низку положень, що скасовують будь-яке визнання одностатевих сімей та шлюбів, «зареєстрованих з особою, яка змінила стать».

Одностатеві сім’ї: «забудь»

А пам’ятаєш, як минулого року Деснянський районний суд Києва визнав одностатеву пару сім’єю? Український суд установив факт шлюбних відносин між двома чоловіками. У рішенні йшлося про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю — фактичних шлюбних відносин — із 2013 року.

Забудь. Стаття 1474 «Фактичний сімейний союз» пропонує:

  1. Фактичним сімейним союзом визнають проживання двох осіб протилежної статі однією сім’єю без реєстрації шлюбу, якщо вони не перебувають в іншому шлюбі.

Шлюби транс-людей: «забудь»

А пам’ятаєш, як вимога розривати шлюб через транс-перехід була скасована у 2016 році? І сьогодні навіть у разі зміни статевого маркера в паспорті шлюб із транс-людиною зберігається?

Так, після зміни статевого маркера в паспорті шлюб фактично ставав одностатевим. Хоч ДРАЦСи не видавали свідоцтва про шлюб на нове ім’я, формально «зміни статі» немає серед причин, через які шлюб можуть визнати недійсним.

Так от… забудь. Стаття 1495 «Недійсний шлюб» пропонує:

  1. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка змінила стать.

Більш того, формулювання «зареєстрований з особою, яка змінила стать» є доволі розмитим і може трактуватися доволі широко. Немає уточнень, чи йдеться про «зміну статі» під час шлюбу, який у такому разі стає одностатевим, і саме тому держава бажає його розірвати — щоби що? Чи взагалі це заборона вступати в будь-який шлюб із транс-людиною?

Україна дублює московську практику

Водночас така практика пропонувалася не лише в Україні, а вже застосована в іншій державі Євразії.

Російський законопроєкт, що передбачав повну заборону транс-переходу та будь-яких гендерно-афірмативних медичних втручань, також анулював усі шлюби, що були укладені з транс-людьми. Законопроєкт був підписаний путіним 24 липня 2023 року та фактично діє на окупованих росією територіях України та інших країн.

А для євроінтеграції це взагалі нормально?

Ні. Ще у травні 2025 року Кабмін затвердив дорожні карти в межах вступу до ЄС, які включають діаметрально протилежні до проєкту ЦК вимоги, пов’язані з одностатевими партнерствами:

ЛГБТІК особам забезпечено рівні права шляхом запровадження інституту реєстрованих партнерств.

Розроблення та прийняття закону, який визначає правовий статус реєстрованих партнерств, особисті немайнові та майнові права й обов’язки партнерів, їх захист.

Строк виконання — III квартал 2025 року. Відповідальні: Мін’юст, Верховна Рада України та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. До речі, строк виконання ми вже зірвали.

Також для вступу України до Європейського Союзу наша країна має відповідати Копенгагенським критеріям, серед яких є, зокрема, вимога щодо дотримання прав людини та захисту меншин.

Вплив західної консервативної думки?

Крім вищезазначених «інновацій», проєкт нового ЦК також передбачав можливість укладення шлюбу для 14-річних дітей за рішенням суду у разі вагітності або народження дитини — дитиною!

Початкова редакція статті 1478 «Право на шлюб» містила:

  1. Право на шлюб мають особи протилежної статі, які досягли шлюбного віку.
  2. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, а у разі вагітності чи народження нею дитини — чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Однак після великої кількості негативних коментарів щодо пропонованої норми Голова ВРУ Руслан Стефанчук пообіцяв вилучити норму про дитячий шлюб. Показана після цього редакція другого пункту статті 1478 залишала лише вік шістнадцять років:

  1. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Що заявив Руслан Стефанчук

На слайді допису наведена його заява:

У мережі шириться критика положення однієї зі статей проекту закону щодо нібито зниження шлюбного віку до 14 років.

Почну з того, що це не відповідає дійсності. У проекті закону передбачено норму, згідно з якою у разі народження дитини в особи, яка досягла 14 років, або її вагітність, ВИКЛЮЧНО ЗА РІШЕННЯМ СУДУ може бути дозволено укладення шлюбу.

Щодо цієї норми — вона точно не має спонукального характеру, аби укладали шлюб з 14 років. Вона є захисною — щоб захистити інтереси новонародженої дитини. Саме тому передбачено цілу низку обмежень.

Перше — факт народження дитини в особи, яка досягла 14 років, або її вагітність. Друге — наявність рішення суду.

Саме це, на думку авторів проекту, мало б забезпечити те, що в світі називають урахуванням НАЙКРАЩИХ ІНТЕРЕСІВ ДИТИНИ: аби новонароджена дитина, незалежно від обставин, яких вона не створювала, мала шанс вирости у повноцінній, люблячій сім’ї, а не залишитися без батька чи матері.

Юридичні аргументи тут — однозначні.

Водночас робоча група бачить, що суспільство сприймає цю норму неоднозначно. Тому ми ухвалили рішення — за результатами дискусій — вилучити цю норму з проекту та залишити чинну, яка діє нині.

Підсумовуючи. Цієї норми у проекті не буде. Ми не можемо ставити інші 1949 статей великого й фундаментального законопроекту у залежність від сприйняття або несприйняття положень однієї статті.

Дякую всім за небайдужість та дискусію.

Мораль

Доки українські законотворці будуть ігнорувати об’єктивні суспільні вимоги щодо розширення прав людини в Україні й натомість звертатимуться до досвіду правової практики РФ та ідей, близьких, наприклад, окремим американським фінансистам, ми можемо забути про європейське майбутнє.

Будемо уважно стежити за оновленнями та адвокаційними процесами.

Джерела

Усі статті